Босфорська прибережна зона Бешикташа, де розташований палац Долмабахче, у минулому була місцем мореплавної діяльності як одна з заток Босфору. Ця затока, яка з античних часів була природною гаванню, де ховалися кораблі, у візантійський період також привертала увагу правителів, і в цьому районі були збудовані королівські палаци.
У період Османської імперії прибережна зона, що виконувала функцію гавані, де ставали на якір кораблі флоту та проводилися морські церемонії, після засипання в 16 столітті отримала назву “долмабаğче”. Хоча офіційною резиденцією був палац Топкапи, район “долмабаğче” також дедалі більше ставав одним із бажаних місць для відвідування і почав використовуватися як особистий сад султана та династії. До 19 століття сукупність павільйонів і особняків, збудованих на цьому особистому саду, називалася “Прибережний палац Бешикташа”. У 19 столітті ж вплив духу оновлення та модернізації епохи відбивався на культурі та управлінні Османської імперії так само, як і на її палацах. Найвеличнішим твором, що виник завдяки цьому вітрові оновлення, є палац Долмабахче, який сьогодні також має звання третьої за величиною палацової споруди Стамбула.
Період султана Абдулмеджида (1839-1861) є часом, коли відчувалося, що споруди Прибережного палацу Бешикташа не відповідали вимогам функціональності. Було вирішено знести ці споруди і на їх місці збудувати палац Долмабахче. Будівництво палацу Долмабахче, яке розпочалося 13 червня 1843 року, було відкрито для використання 7 червня 1856 року. Він розташований на території площею 110 тисяч квадратних метрів, на фоні величного краєвиду з видом на Босфор.
ПРОГРАМА ТУРУ
10.00 Відправлення зі школи
11.00 Прибуття до палацу Долмабахче
14.00 Відправлення з палацу Долмабахче до школи
15.00 Прибуття до школи